неділя, 30 жовтня 2016 р.


Моніторинг  

Вкотре переглядаючи теоретичний матеріал з використання інтерактивних технологій, я замислилась, а чи розуміють батьки учнів те, чим ми займаємося з їхніми дітьми? Чи знайомі вони з новітніми методами роботи?


Я вирішила провести анкетування батьків різних класів нашої школи.

(Додаток 1) Результати виявились досить неочікувані, не можу сказати, що картина реальна, бо були опитані не всі батьки, але хочу поділитися власними висновками.

Приємно те, що майже всі респонденти знайомі з новітніми формами роботи. Можна зробити висновок, що батьки небайдужі і цікаві.

На думку батьків, учителі якомога частіше намагаються вводити ці технології в структуру свого уроку.

У питанні доцільності використання інтерактивних та інноваційних методів усі були одностайними – так!

Деякі аргументи мене вразили:

̶  йдемо в ногу з сучасністю;

̶  настав такий час, коли дитина сама потребує інновацій;

̶  дають можливість за відносно короткий час опанувати значний об’єм матеріалу;

̶  забезпечують комфортну атмосферу в учнівському колективі;

̶  сприяють формуванню мовленнєвих, комунікативних навичок;

̶  допомагають адаптуватися дитині в сучасних умовах освіти.

Але серед таких позитивних відгуків є кілька реплік, які наводять на роздуми:

̶  важливо, щоб дитина не відірвалася від реального оточення, природи…;

̶  можливо краще більше додати роботи руками, більше творчості, більше спостережень за природою… .

Таких «можливо» можна нарахувати багато. Хочу знову повернутися до слів Амонашвілі «потрібно вчити не граючи, а серйозно, з почуттям відповідальності...» Дійсно, інтерактивні та інноваційні методи потрібно вводити «дозовано», кожен крок потрібно зважувати. Якщо учитель опанує методику проведення інтерактивних уроків, то відгуки про його роботу будуть такими, які я прочитала в анкетах:

̶  після проведення таких уроків, дитина з великим бажанням, приходить до школи, щоб дізнаватися ще багато цікавого;


̶ дитині завжди подобається, коли відбувається щось нове, емоцій більше, запам’ятовує краще;

̶  підвищується зацікавленість предметом;

̶  із захопленням ділиться враженнями.

Але якщо ви недосконало освоїли методику, то можна почути і таке:

̶  дитина не відрізняє стандартні та нестандартні форми роботи…

Можливо саме тому батьки у розділі «побажання» говорять про терпіння, натхнення, творчість та наполегливість у нелегкій справі. Бо дійсно, інтерактивні та інноваційні технології підвищують інтерес дітей до навчання, і, відвідуючи такі уроки, учні не шкодують емоцій, відповідаючи на питання: «Що цікавого було сьогодні в школі?».

Ви запитаєте, що з цього приводу думають вчителі? Я маю відповідь і на це питання, так як провела анкетування і серед колег (Додаток 2). Знову ж таки, більшість респондентів є прихильниками сучасних методів роботи. Хоча є й такі,які вважають, що справжній учитель може навчити, маючи лише шматок крейди та дошку. Але в одному усі виявились одностайними: щоб підготувати інтерактивний урок, потрібно багато часу, навіть якщо мова йде про один з етапів.

Підсумовуючи всі етапи інтерактивногоуроку, пройшовши всіма його сходинками, починаєш розуміти всю глибину підходів до вдосконалення сучасного уроку. Адже суть інтерактивного навчання в тому, що навчальний процес відбувається за умови постійної активна взаємодії всіх учнів. Це співнавчання, взаємонавчання; де учень і вчитель є рівноправними, рівнозначними суб’єктами процесу,розуміють, що вони роблять.

Немає коментарів:

Дописати коментар