А хто, хто Миколая любить

Учень:

Є в народу нашого чудові традиції:

Колядки та щедрівки є і вечорниці.

Ось настав чудовий день,

Повний сонця та пісень,

Що зібрав їх в дружнім крузі.

Показати хоче нині, як у нашій Україні

Ми святкуєм Миколая!



За святково прибраним столом сидять діти і чекають, поки перший півень заспіває.


Півень: Ку-ку-рі-ку!


1 дитина: Ой! Вже півник заспівав, розказуйте, що вам святий Миколай в черевики поклав.


2 дитина: (сумно) Мені нічого не поклав. .

3 дитина: І в мене чобітки порожні. . .


4 і 5 дитина: (разом) І ми нічого не знайшли.

6 дитина (майже плачучи) Виходить,


Всі ми лишилися без подарунків ?. .


7 дитина: ( найстарша) Зачекайте плакати. Так просто Святий Миколай не гнівається. Мабуть, кожен з нас зробив нечемний вчинок. А ну ж бо, зізнавайтеся, чим розгнівали діда Миколая?!


1 дитина (сумно нахиливши голову) Я погану оцінку заробив у школі й мамі не зізнався.


2 дитина: А я мамі посуд не допомогла мити.


3 дитина: А мене бабуся просила торбинку піднести, а я поспішав і не допоміг. . .


4 дитина: А я товариша образив. . .


5 дитина: А я татові худобу пасти не допоміг.


6 і 7 дитина ( разом) А ми удвох сварилися.


3 дитина: ( голосніше) От бачите! Розгнівався на нас, малих грішників, Миколая, і не прийде до нас!



Заходить до хати мати

Мати: ( радісно) Ой, і дітки мої раненько у свято повставали. «Миколай бородою трусе – дорогу стеле».

2 дитина: І всім дітям подарунки несе, а нам, мамо, не принесе. . .


Мати( здивовано) Це ж чому ви так вирішили?

7 дитина: (сумно) Ми всі по одному поганому вчинку зробили, і Святий Миколай на нас розгнівався.


Мати: А хіба ж ви погані вчинки робили?


Діти: ( разом) Ні!

Починають розказувати свої хороші вчинки


1 дитина: Я добре уроки вчу, хороші оцінки отримую.

2 дитина: Я мамі допомагаю на городі і хліб вимішувати, а одного разу навіть сама спекла.

3 дитина: Я дрова рубати помагав, гусей пас.

4 і 5 дитина: ( разом) А ми мамі сорочку і рушники вишивали.

6 і 7 дитина: А ми в хаті прибираємо, прати білизну допомагаємо..

Мати: Ну от, бачте! Прийде до вас Миколай. Краще давайте йому пісню заспіваємо.


Разом співають пісню « Ой, хто, хто Миколая любить»

1. Ой, хто, хто Миколая любить,

Ой, зто, хто Миколаю служить?

Приспів

Чудотворець Миколай,

Нам всякий час помагай,

Миколай, Миколай!


2. Хазяїн Миколая любить,


Хазяйка Миколая любить.


Приспів


3. І дітки Миколая люблять,

І дітки йому вірно служать.


Приспів


Закривається занавіс, перед глядачами постає ліс. Під веселу музику виходять Янголята. Вони ледве несуть величезну книгу з написом « Добрі справи»

Янголятко 1 :

Ой, як зимно! Ой, як тяжко!

Я засмучений украй.

Болять в мене вже крилята.

Бозю! Прошу, силу дай!


Янголятко 2:

Перестаньте нарікати:

Ще почує Миколай.

Книжку він казав тримати.

Пильнуй її! Пам’ятай!


Янголятко 3:

Ми трудились цілий рік,

Добрі вчинки помічали,

І найкращих лиш дітей

У цій книжці записали!


Янголятко 1:

Чи ми когось не забули?

Краще ще раз подивитись,

Щоб для жодної дитини

В світі кривди не зробити.


Янголята обступають

книжку і гортають сторінки.


Янголятко 2: Чи є Леся і Улянка?

Чи є Інна і Мар’янка?

Іван, Діма і Марійка?

Аня, Оля і Сергійко?

Віта, Галя і Василь?

І Наталя, і Андрій?


Янголятко 3: Наша праця вже скінчилась,

Треба трішки відпочити.

Подивіться, білі шати!

Краще всі ходім гуляти!

Янголята лишають серед сцени книгу, а самі грають в сніжки, співають пісень.

Ой, забули Янголята,

Що принесли книжку в гай. . .

Ось лежить вона розкрита,

А що скаже Миколай?


Тихо в лісі. . . тихо. . . цить. . .

Але лихо й тут не спить. . .

Бо набігли чортенята

І давай собі гуляти!



З-за куліс з’являються троє чортенят. Вони ідуть великими кроками. Починають грати в «салочки». Раптом вони зупиняються перед книжкою та виконують дії, про які йдеться у вірші.


Раптом вони зупинились

І на себе подивились,

Задивовані украй:

Хто приніс цю книгу в гай?



Ну ж сторінки в ній гортати

І список дітей читати.

А чи справді за струнки

Заробили ці дарунки?



Чортеня І : До дітей нас не пускають!

Хрестять, в Пекло посилають,

До всіх бісів посилають,

Доторкнутись не дають!



Чортеня ІІ: Ми цю книжку заховаєм,

Хай Святий її шукає!

І-і-і, дурненькі Янголята,

Це вже наша їм відплата.


Чортеня ІІІ : Книжку добре заховаєм!

І ще добре погуляєм.

Нехай плаче дітвора,

Як дурна в вас голова!


Чортенята ховають за ялинкою книжку. Самі починають грати. Галасуючи, з віником в руках , виходять Янголята.


Янголятко І : Який дідько вас наслав?

Як зайшли ви у цей гай?

Ви, нечемні чортенята,

Книжку дав нам Миколай!



Янголятко ІІ: Віддавай, нечиста сило,

Скоро книжку, й не кричи.

А як ні, то ми кропилом

Поженем тебе в ліси!


Янголятко ІІІ бігає по сцені з віником та вимітає нечисту силу. Чортенята тікають за куліси.

Як взялися воювати –

Побороли злих бісів.

Ось і зникли чортенята,

Залунав веселий сміх!



Ой, діждуться чемні діти

Подарунків, теплих слів.

1 полинув в білім лісі

Радісний сніжинок спів!


Виконується танок сніжинок під музику « Пісня сніжинок»


Дзвенить небо, дзвенять зорі…

Мерехтить біленький шлях.

Довгожданий гість із неба

До нас їде на санках!


Звучить дзвін дзвоників, на сцену виходить Миколай, до всіх вклоняється.


Миколай : Що ви добрі, любі, чемні-

Про це я добре знаю,

І тому я, любі діти,

Про вас завжди пам’ятаю.


Я несу для вас дарунки-

Щастя, радість і здоров’я.

Хай радіють чемні діти

В українській кожній хаті!


Хай іде у вашу школу

Кожна люба нам дитина;

А в неділю і у свята

Йде сюди уся родина!


Дитина : Святий Отче Миколаю!

Мою хату не минай!

Подаруй мені на втіху

І торбину, повну сміху,

І здоров’я для родини,

Красну долю для Вкраїни!



Миколай ( звертаючись до дітей)

Мамусиній господині,

Що порядок любить все,

Даруночки несу нині,

Бо дитина на них жде.



Ой, голубко, моя крале,

Слухай матінку свою,

То не тільки книжку й лялю,

А й цукерки принесу.



Звертається до найбільш

неслухняних дітей.



Що не слухав ти ні тата,

Ані мами, ані брата-

Тому різок, як той гай,

Дає Святий Миколай!





Ти, дитино моя мила,

Маєш тут, що заслужила,-

Я до тебе загостив

І дарунок тут лишив.



Миколай з Янголятами

вручають подарунки.



Коли Святий Миколай

З небес на землю йде,



То кожний дім і кожна школа,

Мов вулик бджіл гуде.



Там дітвора чекає

На срібних Янголят,

Що із доріг безкраїх

На землю загостять.



Бо добре знають діти,

Що ні сніжной танок,

Ані мороз, ні вітер

Не спинить їх танок.



А на санках – дарунки!

Ах! Як багато їх!

Для Славка, для Даринки,

Для всіх- для всіх –для всіх!



А тим, що пустували,

То чортик в темний кут

На пам’ятку поставить

Гнучкий з лозини прут.



Всі разом:


Вітаємо з святом!

Бувайте здорові!